ПОПЕРЕДЖЕННЯ СУЇЦИДАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ

Дата: 23.03.2021 16:59

Кількість переглядів: 346

Життя — це безцінний дар,

який дається людині

при народженні і те, як: людина

розпорядиться ним,

залежить від неї самої.

Сократ

Охорона дитинства в Україні — загальнонаціональний пріоритет, мета якого забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток особистості.

У сучасному світі збільшується кількість дітей, які потребують особливої уваги. Це діти, для яких характерні:

• негативна поведінка;
• схильність до злочинності;
• відхилення у психічному розвитку;
• схильність до суїциду.

Самогубство (суїцид) — це крайній вид аутоагресії, навмисне самопозбавлення життя.

Молодь найвразливіша до соціальних негараздів у суспільстві. Сьогодні зростає кількість чинників, що схиляють молодь до самогубства.

Десять основних мотивів суїцидальної поведінки серед молоді:

1. Переживання образи, одинокості, відчуженості.
2. Реальна або уявна втрата батьківської любові, нерозділене кохання, ревнощі.
3. Переживання, пов'язані зі смертю одного з батьків, розлучення батьків.
4. Почуття провини, сорому, образи, незадоволення собою.
5. Страх перед ганьбою, глузуванням, приниженням.
6. Страх перед покаранням.
7. Любовні невдачі, вагітність.
8. Почуття помсти, шантажу.
9. Бажання привернути до себе увагу, викликати жаль, співчуття.
10. Співчуття або наслідування приятелів, героїв книг.

Шановні батьки, дорослі!

У випадку, коли діти виявляють суїцидальні тенденції або відчай:

1. Станьте дитині другом, якому можна довіряти.

2. Важливо не те, що ви говорите, а як ви це говорите, чи є у вашому голосі щире переживання, турбота про дитину.

3. Майте справу з людиною, а не з «проблемою», говоріть з дитиною на рівних.

4. Зосередьте свою увагу на почуттях дитини, на тому, що замовчується нею, дозвольте їй вилити вам душу.

5. Виявляйте щиру участь і інтерес до дитини, не удавайтеся до допиту з пристрастю, задавайте  прості, щирі запитання («Що трапилося?», «Що відбулося?»), які будуть для дитини менше  загрозливими, аніж складні  запитання.

6. Спрямовуйте розмову у бік душевного болю.

7. Намагайтеся побачити кризову ситуацію очами дитини.

8. Надайте дитині можливість знайти свої власні відповіді, навіть якщо ви вважаєте, що знаєте вихід із ситуації.

9. Ваша роль полягає в тому, щоб надати дружню підтримку, вислухати, бути з дитиною,  що страждає.

Памятайте: У дев'яти випадках із десяти суїцидальна спроба – це не бажання вкоротити собі віку, а крик про допомогу.

« повернутися