План виховної роботи Михайлівської ЗОШ І-ІІІ ст. на 2019 - 2020 н.р.
На сьогодні ключовим у системі освіти є процес становлення Нової української школи, яка має закласти її новий зміст на основі формування компетентностей, ціннісних ставлень і суджень дітей та учнівської молоді, необхідних для успішної самореалізації . Маємо виховати «особистість – цілісну, усебічно розвинену й здатну до критичного мислення, патріота з активною позицією, новатора, здатного змінювати навколишній світ та вчитися впродовж життя». Потрібно зробити акцент на формування системи цінностей школярів, їх особистісної життєвої позиції як громадянина і патріота своєї держави.
Виховний процес, наголошується в концепції «Нова українська школа», має стати невід’ємною складовою всього освітнього процесу, проходячи наскрізно як через навчальні предмети, так і систему позакласної роботи, роботи органів учнівського самоврядування, взаємодії з батьками, громадськими організаціями, й орієнтуватися на загальнолюдські цінності, зокрема:
– морально-етичні (гідність, чесність, справедливість, турботу, повагу до життя, повагу до себе та інших людей);
– соціально-політичні (свободу, демократію, культурне різноманіття, повагу до рідної мови і культури, патріотизм, шанобливе ставлення до довкілля, повагу до закону, солідарність, відповідальність).
Основним завданням у 2019-2020 н.р. залишається створення цілісної моделі виховної системи закладу загальної середньої освіти на основі громадянських та загальнолюдських цінностей.
Основою для здійснення виховного впливу на особистість залишається компетентнісний підхід. З цією метою потрібно:
– сприяти суттєвому вдосконаленню професійної компетентності вчителів з проблем виховання;
– сприяти домінуванню активних форм виховної діяльності;
– збільшити час для індивідуальної роботи, спілкування з кожним учнем, гуманістичного спрямування дитячих відносин, навчання учнів способів самопізнання, самоаналізу й саморозкриття;
– ураховувати індивідуальність кожного учня під час здійснення виховних впливів;
– орієнтувати виховний процес на оптимальний розвиток духовності, моральних, соціальних та інтелектуальних здібностей школярів.
Виклики сучасного суспільства ставлять перед системою освіти завдання виховати громадянина-патріота нової формації (ініціативну особистість продуктивно-діяльнісного типу, яка бачить перспективи своєї держави, готова відстоювати її інтереси, причетна до всіх аспектів життя суспільства).
Завдання закладів освіти – так побудувати виховну діяльність, щоб сама її організація, шкільне середовище виховували дітей у дусі патріотизму, глибокого розуміння історії свого народу, національної ідентичності, самобутності.
Слід створювати ситуації для формування у вихованців діяльнісного ставлення до всього, що об'єднується поняттям «національні скарби», до національних свят і традицій. З цією метою рекомендовано активно використовувати такі форми роботи, як: «круглі столи», турніри ораторів, презентації-захисти, тематичні діалоги, дискусії, диспути, конкурси творчих робіт, ділові ігри, мозкові штуми, брифінги, телефон довіри, зустрічі з громадськими діячами, участь дітей у проектах, акціях, програмах, форумах, фестивалях, інтелектуально-пізнавальних іграх з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, дистанційного спілкування, мережі Інтернет.
Важливою складовою частиною виховної роботи закладу освіти має стати учнівське самоврядування. Діяльність учнівського самоврядування в закладах освіти зумовлена окремими положеннями нормативно-правових документів: Декларацією прав дитини, Конвенцією про права дитини, законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Державною національною програмою «Освіта» («Україна XXI століття»), Конвенцією виховання дітей та молоді в національній системі освіти, Концепцією громадянського виховання в умовах розвитку української державності, Основними орієнтирами виховання для учнів 1–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України.
Самоврядування має стати для учнів справжньою школою демократії, школою громадянського становлення підростаючого покоління. Важливою умовою в проектуванні учнівського самоврядування має стати активність самих учнів через надання їм можливостей вибору шляхів моральної поведінки, можливості самостійно розмірковувати про найрізноманітніші життєві проблеми та вирішувати їх, самостійно організовувати процес самопізнання та самореалізації. Потрібно врахувати такі підходи:
- демократизацію та гуманізацію виховного процесу;
- зв’язок виховання з реальним життям;
- виховання особистості в колективі під час спільної діяльності;
- єдність вимог і повага до особистості;
- послідовність, систематичність і єдність виховних впливів;
- відповідність віковим та індивідуальним особливостям учня;
- свідомість, самодіяльність та активність учнів.
Місія нової української школи – допомогти розкрити та розвинути здібності, таланти й можливості кожної дитини на основі партнерства між учителем, учнем і батьками. Тому сьогодні стоїть завдання щодо створення умов для активної взаємодії з батьками в освітній діяльності, підвищення батьківської компетенції. Основна мета полягає в залученні сім'ї в єдиний освітній простір:
- встановленні довірливих і партнерських відносин з батьками;
- наданні допомоги у вирішенні конкретних проблем;
- підвищенні компетентності батьків у питаннях розвитку, освіти і виховання дітей.
Для реалізації цих завдань використовувати такі форми роботи, як батьківські збори, де батьки є не пасивними слухачами, а активними учасниками ділових, рольових, імітаційних ігор; сімейний клуб, коли учасників об'єднує загальна проблема і спільні пошуки оптимальних форм допомоги дитині; дискусії («круглі столи», симпозіуми, дебати), під час яких кожен учасник може вільно висловити свою думку; тематичні акції, метою яких є формування системи педагогічної взаємодії закладу освіти і сім'ї на користь розвитку особистості дитини.
Також потрібно здійснювати подальшу роботу щодо формування ціннісного ставлення особистості до сім'ї, родини, людей відповідно до Концепції сімейного виховання дітей і молоді в системі освіти України «Щаслива родина» на 2012-2021 роки.
Одним із важливих пріоритетів виховного процесу в новій українській школі є створення соціально безпечного освітнього середовища шляхом формування в учнів уміння правильно поводитися в небезпечних та критичних ситуаціях загрози життю, честі та гідності особистості, надавати допомогу собі та іншим. Потрібно робити все, аби сучасні діти могли навчатися без страху й насилля.
У профілактичній роботі з учнями доцільно планувати проведення інтерактивних заходів щодо формування високого рівня правової культури учнів: ознайомлення учнів зі своїми правами, уникнення ситуацій їх порушення, можливості захисту; виховання поваги до прав інших людей. Це можуть бути тренінги, брейн-стормінг, дискусії, рольові ігри, відеолекторії, флешмоби тощо.
Відповідно до Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, впроваджувати демократичну культуру через низку відповідних процедур щодо захисту прав дитини й формування демократичних цінностей.
Сучасна система освіти стає пріоритетним напрямом реалізації державної політики по зміцненню і збереженню здоров’я підростаючого покоління, створенню здоров’язбережувального середовища. Особливої уваги потребує питання профілактики наркоманії серед дітей та учнівської молоді. З цією метою проводити заходи для залучення дітей та молоді до спорту, творчості, мистецтва; організовувати громадські заходи з пропаганди здорового способу життя.
Особливої уваги потребує профілактика правопорушень та злочинності серед неповнолітніх та індивідуальна робота з учнями, а саме:
– вивчення індивідуальних особливостей учнів, специфіки умов їх розвитку;
– встановлення міжособистісних контактів із кожною дитиною, створення в класному колективі умов для прояву та розвитку реальних і потенційних можливостей учнів;
– задоволення особистісно значущих інтересів, потреб учнів; вивчення й урахування в роботі стану фізичного, психічного та соціального здоров’я учнів;
– надання індивідуальної допомоги учням, які мають проблеми в адаптації до життєдіяльності класу, у відносинах з учителем та іншими членами колективу закладу освіти, дотриманні норм і правил поведінки у школі й поза її межами;
– здійснення профілактичної роботи з учнями «групи ризику» (дітьми, які схильні до правопорушень);
– діагностування результатів навчання, виховання та розвитку кожного учня, облік його особистих досягнень.
Однією із форм організації виховної роботи в школі традиційно вважаються виховні години. Класним керівникам потрібно підвищити продуктивність виховних заходів шляхом використання інтерактивних форм роботи на основі діалогової взаємодії, що сприятиме зацікавленню й залученню до виховного процесу всіх його учасників.
З метою розвитку формування ціннісних орієнтацій у дітей та учнівської молоді в процесі навчальної діяльності класним керівникам, учителям-предметникам:
– сприяти розширенню діапазону методів і форм організації виховання під час урочної та позаурочної діяльності;
– активізувати впровадження в практику школи навчальні інтернет-ресурси, які збагачують соціокультурну компетенцію учнів, розвивають соціальні й особистісні якості школярів: упевненість у собі і здатність працювати в колективі;
– з метою забезпечення єдності навчального і виховного процесів застосовувати такі організаційні форми навчання як навчальний проект, колективна творча справа тощо; активно застосовувати навчальні ситуації, побудовані за принципом діалогу культур: ситуацій-уявних подорожей до визначних місць, ситуацій-обміну думками тощо; у позаурочний час організовувати конкурси ерудитів, інтелектуальні ігри;
– вчити учнів дотримуватися толерантності під час виконання завдань у парах, у групах; уміння слухати, розуміти та співчувати, виявляти власну участь.
Варто зосередити увагу на застосовуванні наскрізного підходу у формуванні компетентностей, використанні в педагогічній практиці активних та інтерактивних методів виховання, які сприяють розвитку компетентностей для демократичного громадянства, реалізації принципу партнерства в освітньому процесі.
Одним із ключових завдань НУШ є налагодження партнерських відносин між закладом загальної середньої освіти та громадою. Використання школою освітнього потенціалу громадських організацій, взаємодія з органами місцевого самоврядування, участь у соціальних проектах сприяє поглибленню громадянської свідомості учнів, критичному розумінню світу, розвитку навичок співпраці, відповідальності, упевненості в собі, поваги до інших.
У 2019-2020 навчальному році педагогічний колектив школи працюватиме над виховною проблемою району:
- Виховання в учнів національних та загальнолюдських цінностей засобами інтегрованої освітньої діяльності;
та виховною проблемою школи:
- Формування демократичних цінностей особистості шляхом компетентнісного підходу в організації виховного процесу
Виховна проблема реалізовувалась через виконання наступних цілей:
- Створення умов для реалізації інтересів дитини, формування розумових здібностей та високої пізнавальної культури, організації змістовного дозвілля школярів.
- Формування духовної культури учнів, прищеплення національних традицій українського народу, громадянського патріотизму.
- Посилення відповідальності учнів за дотримання навчальної та трудової дисципліни, підвищення їх громадянської активності на основі розвитку самоврядування в учнівському колективі.
- Формування потреби у здоровому способі життя, збереженні і зміцненні фізичного та психологічного здоров’я учнів як найвищої соціальної цінності.
- Тісно співпрацювати з громадськістю над проблемами розвитку особистості, взаємодіяти у справі превентивного виховання, у допомозі деструктивним сім’ям.
- Формування громадської думки з важливих проблем життя, суспільства, людських стосунків.
- Розвиток самосвідомості, самовизначення, самовиховання та культури самопізнання.
- Розвиток єдності індивідуальної та колективної діяльності.
- Сприяння згуртованості класного колективу, духовному збагаченню особистості, виявленню кращих людських рис.
Вирішення завдань виховної роботи у 2019 – 2020 навчальному році буде здійснюватися за пріоритетними напрямами:
- національно-патріотичне виховання;
- морально-правове виховання;
- формування здорового способу життя;
- фізичне виховання;
- екологічне виховання;
- художньо-естетичне виховання;
- родинно-сімейне виховання;
- трудове виховання;
- сприяння творчому розвитку особистості.
